сплюндрований

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сплюндрувати. || сплюндро́вано, безос. присудк. сл.

2) у знач. прикм. Який зазнав руйнування, нищення, грабування, спустошення.

3) у знач. прикм. Який зазнав катування.